Не хочу быть таким
Не хочу быть таким
"Я ніяких висновків зараз не хочу робити попередніх щодо процедури прийняття вчора закону по засади державної мовної політики", — зазначив Янукович.
"Все, що належить до повноважень президента в цих питаннях, — я їх буду використовувати повністю. Тільки після того, як я вивчу всі ці питання, я буду мати можливість висловлювати свою точку зору і, відповідно, приймати певні рішення", — запевнив Янукович. pravda.com.ua
"Його (Януковича — Ред.) змусить підписати закон рідна Партія регіонів. Натомість саме голосування за закон не є легітимним, оскільки відбулося з порушеннями. Це квазі-закон, який існуватиме лише на папері. І навіть на папері він існуватиме доти, доки не зміниться влада, а Януковичу це створить дуже серйозні проблеми на президентських виборах", — переконаний Таран.
"Однак, цей закон зсуває Януковича з політичного центру, де дуже важливо бути президентові. Він ставить його в позицію екстреміста. Ну, якщо не екстреміста, то в позицію прибічника одного з радикальних спектрів. Але я не знаю, і не переконаний, що Янукович це розуміє. Якби він це розумів, цей закон в парламенті не з’явився б", — вважає експерт. tyzhden.ua
"На його думку, прийняття мовного закону стане першим кроком до того, щоб закріпити другу державну мову в Конституції."
"Поява такого законодавчого акту, по перше, несе протиріччя з чисельним законодавчим актам на зміцнення культури і мови."
"За словами політолога Олександра Палія, проштовхуючи скандальний мовний законопроект влада закладає надзвичайно велику бомбу і під державу, і під себе. «Швидше за все, до другого читання цей законопроект не буде редаговуватися. Потім, можливо, будуть якісь відміни, скасування положень через Конституційний суд», — вважає експерт."
"На думку політолога, цим законом, якщо він буде прийнятий, державний статус української мови абсолютно знівелюється. «Можна буде прожити все життя в Україні не знаючи мови, від дитячого садочка до цвинтаря, й не мати жодного стимулу для її вивчення. Державний статус після прийняття цього закону залишиться чистим папірцем і декларацією, яка абсолютно немає ніякого відношення до реальності. Тому, це вже запровадження державної мови – російської», — сказав він." tyzhden.ua
ua.korrespondent.net Не хочу такого в Україні.
Як комуністи Білорусі вбивають власну мову і культуру:
tyzhden.ua , не можу з нею не погодитися. Основним завданням законопроекту про мовну політику є спроба повернути совєтські часи, де українська мова стає необов"язковою (АБО українська, АБО регіональна, з парою вийнятків), тобто, як і у СРСР русифіковані міста будуть знову форсувати документацію російською мовою для всьої області (навіть якшо область переважно україномовна, як це у південно-східній Україні), відповідно буде продовжено скорочення кількості українських шкіл у містах (як це було за Союзу і тепер у Білорусі (<20%)), шо згідно даних опитувань, значно знижує рівень знання української мови і її сприйняття. Законодавчі акти можна не публікувати українською мовою, замість неї можна використовувати виключно регіональну мову чи мову меншин, наприклад, російську чи угорську, це вже навіть не двомовність (обов"язково оригінал українською + для регіональної мови), а ОДНОМОВНІСТЬ, шоб не казав Колєсніченко. Регіноальна мова визначається на цілу область, тим самим україномовна область знову стає заручником імп^Wросійськомовної адміністрації, яка відповідно, клала великий х@й. Ніяк не вирішується проблема підтримки преси і ТБ для україномовного населення (якого за опитуваннями більше, ніж російськомовного), нам продовжують нав"язувати російськомовний продукт (не факт, шо з України) і більшість просто звикла до цього. Більше того, законопроект погіршує становище у цих галузях. Чого б не звільнити україномовний продукт від податків? Сьогодні російськомовні громадяни мають більше благ їх мовою, аніж україномовні і йде постійний наступ на них, проривом балансу буде саме цей закон, який поступово підведе нас до Білорусі. Двомовність, яку пропагандує ПР буде виглядати так:
"Під гаслом двомовності нам пропонують таку модель: ви повинні знати російську мову, хочете знати українську — знайте, але ви повинні знати російську мову, розмовляти нею, а ми, якщо знаємо російську мову, більше нам нічого знати не треба" (священник Київського Патріархату)
Двомовність аж ніяк не значить, шо Донецьк буде публікувати вивіски, закони, документацію обома мовами, а на питання українською будуть відповідати українською, все набагато простіше, україномовних пошлють нах@й (як це зробили власники-неукраїнці медіа), на своїй же землі (наприклад, у області). Викладене вище не означає, шо російськомовні громадяни є злом, серед російськомовних громадян є патріоти України, просто їх мовою спілкування є інша мова. Одною з небезпек двомовності може стати промивання народної думки, шо ми такі, а вони інші (треба пам"ятати, шо російська мова є принесеною сюди з Росії, мовою українських земель була українська (і про це знали ще у Рос. Імперії)), з гаслами досить кормити "Донбас/Україну/єтц", при чому "досить кормити" не є виключно українськими словами, вони лунають в багатьох країнах, наприклад у Росії (Аллах дав грошей, ага), Канаді, США, ЄС, та всюди лунают, де є людська заздрість чи ще щось. Серед регіоналів є прибічники федералізації України, тобто надання ще більшої самостійності регіонам (зробити парламенти і приймати свої закони), це як ніколи дозволить захопити і закріпити владу у певному регіоні на дуже тривалий строк з утворенням однопартійної влади-вертикалі-сім"ї-єтц, де все буде дуже щільно пов"язано, а верхушка буде бухать за одним столом (будьте певні). Наприклад, на Донбасі буде свій парламент: ПР зможе довго царювати на цих територіях і приймати закони, вигідні їхній провладній верхівці без огляду на населення, Київ, Європу чи Росію, робота з оффшорами буде значно полегшена (тут без сумнівів).
На мою думку, прийняття закону в теперішньому вигляді є недоцільним: він утверджує в Україні інші мови, за рахунок витіснення української (шоб не казав Колєсніченко), через суперечність Конституції та іншим законам, через розмитість формулювань у законі (його важко трактувати однозначно у КЛЮЧОВИХ питаннях), він відновлює русифікацію і балканізацію держави, не вирішує питань з розвитку і підтримки національної мови тощо.
Прочитавши "Під гаслом двомовності нам пропонують таку модель: ви повинні знати російську мову, хочете знати українську — знайте, але ви повинні знати російську мову, розмовляти нею, а ми, якщо знаємо російську мову, більше нам нічого знати не треба" (священник Київського Патріархату)
Двомовність аж ніяк не значить, шо Донецьк буде публікувати вивіски, закони, документацію обома мовами, а на питання українською будуть відповідати українською, все набагато простіше, україномовних пошлють нах@й (як це зробили власники-неукраїнці медіа), на своїй же землі (наприклад, у області). Викладене вище не означає, шо російськомовні громадяни є злом, серед російськомовних громадян є патріоти України, просто їх мовою спілкування є інша мова. Одною з небезпек двомовності може стати промивання народної думки, шо ми такі, а вони інші (треба пам"ятати, шо російська мова є принесеною сюди з Росії, мовою українських земель була українська (і про це знали ще у Рос. Імперії)), з гаслами досить кормити "Донбас/Україну/єтц", при чому "досить кормити" не є виключно українськими словами, вони лунають в багатьох країнах, наприклад у Росії (Аллах дав грошей, ага), Канаді, США, ЄС, та всюди лунают, де є людська заздрість чи ще щось. Серед регіоналів є прибічники федералізації України, тобто надання ще більшої самостійності регіонам (зробити парламенти і приймати свої закони), це як ніколи дозволить захопити і закріпити владу у певному регіоні на дуже тривалий строк з утворенням однопартійної влади-вертикалі-сім"ї-єтц, де все буде дуже щільно пов"язано, а верхушка буде бухать за одним столом (будьте певні). Наприклад, на Донбасі буде свій парламент: ПР зможе довго царювати на цих територіях і приймати закони, вигідні їхній провладній верхівці без огляду на населення, Київ, Європу чи Росію, робота з оффшорами буде значно полегшена (тут без сумнівів).
На мою думку, прийняття закону в теперішньому вигляді є недоцільним: він утверджує в Україні інші мови, за рахунок витіснення української (шоб не казав Колєсніченко), через суперечність Конституції та іншим законам, через розмитість формулювань у законі (його важко трактувати однозначно у КЛЮЧОВИХ питаннях), він відновлює русифікацію і балканізацію держави, не вирішує питань з розвитку і підтримки національної мови тощо.
zakon1.rada.gov.ua тепер достатньо купити фільм у Росії, а тим часом на студії, яка здійснює 60% усього дубляжу іноземних фільмів в Україні влаштували податкові маски-шоу. Підтримуй вітчизняного виробника, ага. pravda.com.ua
Кабмін скасував вимогу дублювати іноземні фільми українськими компаніями (незалежно від мови) — Загальні показники:
Доходи: 332.821.347,3 тис. гривень
Витрати: 358.010.376,4 тис. гривень
Дефіцит: 25.189.029,1 тис. гривень
Частка витрат у бюджеті:
1. Міністерство фінансів України (загальнодержавні витрати — дотації вирівнювання, субвенції місцевим бюджетам) — 28,13%
2. Міністерство соціальної політики України (дотація Пенсійному фонду — 16%, пільги тощо) — 17,54%
3. Міністерство фінансів України (обслуговування держборгу — 8%) — 10,84%
4. Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України — 7,53%
5. Міністерство оборони України — 4,58%
6. Міністерство внутрішніх справ України — 4,04%
7. Державне агентство автомобільних доріг України — 2,63%
8. Міністерство енергетики та вугільної промисловості України — 2,58%
9. Міністерство інфраструктури України — 2,31%
10.Міністерство аграрної політики та продовольства України — 2,29%
11.Міністерство охорони здоров'я України — 1,96%
12.Міністерство надзвичайних ситуацій України — 1,62%
13.Міністерство юстиції України — 1,25%
14.Державна судова адміністрація України — 1,13%
15.Всі інші — 11,59%
zakon2.rada.gov.ua
Матеріал про перебудову економіки Росії після розвалу СРСР в рамках 91-96 років. До чого тут Україна? Явища двадцятирічної давнини цвітуть і пахнуть в Україні, приклад вище з наголосом на слові "extreme". Це епопея з "soft taxation", повальною хабарізацією, жахливі індекси легкості ведення бізнесу і обліку податків, епоха "ефективних менеджерів". Скільки років пройшло, а воно цвіте і пахне, а влада все жаліється, шось робить... але чомусь ці явища не полишають Україну навіть у 2012-му...
Може з головами шось не так? Чи грабель багато? WHAT THE FUCK?
" за результатами дослідження Міжнародної фінансової корпорації дерегуляційна реформа, що проводиться урядом, не викликала реального покращення умов для бізнесу, кількість перевірок залишається незмінною, а сума хабарів сягає 10% доходів підприємств." і "Якщо за підсумками 2009 року держcтат зафіксував 6,45 млн суб'єктів малого підприємництва в Україні, то до кінця минулого року їх залишалося лише 4,96 млн." news.dt.ua