Pogo
вірш Не хочу ваших я церков,
Молитви рабської не треба,
Мій храм – природа, купол неба;
Для ряс і золотих оков
У ньому вільних місць немає,
Бог без попів благословляє
Молитву щиру…
(с) Тарас Шевченко
Pogo
вірш укр «Якщо прийде журба, то не думай її
Рознести у веселощах бучних
За столом, де веселії друзі твої
П’ють-гуляють при покликах гучних.
Ти не йди в пишний дім, де музика бринить,
Де танцюють веселії пари, –
Там ще гірше серденько тобі заболить,
Чоло вкриють ще тяжчії хмари.
І в людську течію ти не важся іти,
Де юрба стоголова, як море,
Йде, хвилює, шумить, – в ній поринеш і ти,
Не розійдеться ж там твоє горе.
Краще йди в темний гай, у зелений розмай
Або в поле, де вітер гуляє,
На дозвіллі із лихом собі розмовляй,
Може, там його вітром розмає.
Або пісню утни голосну, не смутну,
Щоб, мовляв, засміялося лихо,
Проженеш тоді, певне, потвору страшну,
І на серденьку знов стане тихо…»
#я_вдома
Pogo
вірш укр українська «Гетьте, думи, ви, хмари осінні!
То ж тепера весна золота!
Чи то так у жалю, в голосінні
Проминуть молодії літа?
Ні, я хочу крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Жити хочу! Геть думи сумні!»
moses
вірш С чего начинается гадина?
С удушливой лжи по ТВ,
С попов, пешеходов таранящих
На "Лексусах" и "БМВ".
А может, она начинается
С той первой абхазской войны,
С тех криков, и плачей, и выстрелов,
Что не были русским слышны?

С чего начинается гадина?
С невтоптанных в грязь кумачей,
С портретов тирана усатого,
И чествованья палачей.
А может, она начинается
С той мантры про "Родину-Мать",
Не просто с незнанья истории,
А и с нежелания знать?

С чего начинается гадина?
С креста перед входом в МИФИ,
С гламурной накрашенной курицы,
Которой политика — фи.
А может, она начинается
С завистливой злобы раба,
С мечты, чтоб соседу свободному
Скорей наступила труба?

С чего начинается гадина?
С парадов и олимпиад,
С вельможно-холуйского барина,
Что лижет начальственный зад.
А может, она начинается
С дворцов и офшоров вдали
И с маленьких глупых гаденышей,
Что курс Селигера прошли?

С чего начинается гадина?
С истерики на площадях,
С надкрыльев жука колорадского
На невоевавших блядях.
А может, она начинается
С "портянок" и "ботов" сетей,
С уменья воспитывать ненависть
Ко всем, кто не любит плетей?

С чего начинается гадина?
С визгливых имперских понтов,
С орущих под флагами гопников
И лупящих женщин ментов.
А чем же закончится гадина
Всея озверелой Руси?
Спроси у повешенных в Нюрнберге,
Саддама Хусейна спроси...

© Юрий Нестеренко
moses
вірш ї Співробітник написав дитячий вірш. Я так розумію, він ставив собі за мету використати побільше слів, що звучать інакше ніж в російській мові. Власне вірш:

Ґави на ґанку
Пили каву зранку.
З'їли по цукерці
У срібнім відерці.
Дзьобали горішки,
Дивилися книжки,
Зіграли у карти,
Послухали жарти,
Співали пісень.
І так — цілий день!
А десь аж над вечір
Збирать стали речі.
У жовту валізку —
Усе, що у списку:
Смугасті шкарпетки,
Рожеві серветки,
Млинці у пакеті,
Із сиром спагеті,
Бавовняний шалик,
Цукровий рогалик.
Рушник, парасоля,
Квасолі доволі,
Блакитний дзвіночок,
Руків'я від ночов.
До світу складали.
Нітрохи не спали.
Нарешті вантаж на ґринджоли втягли,
Брунатні панчохи й краватки вдягли.
Спереду поважно впряглися бобри
І рушили разом в мандрівку з гори.
moses
вірш япоет Сегодня жуйк своим абсурдом вдохновляет на написание стихов.

Маленький мальчик ехал в Алушту
Исподтишка к нему укр подошел
Сказал ему парочку слов на телячьей
И где-то в степях украинских сошел

Маленький мальчик долго держался
Свое унижение молча терпел
Похоже, он укра степного боялся
Поэтому рот раскрывать и не смел

Но вот, почти год прошел, укра не видно
Маленький мальчик совсем осмелел
И до чего же бедняге обидно
Как сильно тот укр в подсознании засел

И чтобы избавиться враз от кошмара
Все страхи из памяти напрочь стереть
Мальчик решает, ни много, ни мало,
В жуйк написать — сколько ж можно терпеть?

И он написал. И ему полегчало
Но чтоб не испытывать больше судьбу
Ведь так его за год все это достало —
Он в Сочи поедет в этом году.
moses
політика вірш ї fun Нова українська поезія

Настала пора, коли кожен із нас
Постав перед вибором часу:
До влади прийшли бандюки й брехуни,
Наперсточники й свинопаси.

Здолали державу і склали до ніг,
П’ючи нашу кров як вампіри,
А їхній пахан, ледь прибитий яйцем,
Веде нас до прірви.

Бандитом він був і бандитом зоставсь
Тепер уже вищого класу.
Бо вже не шапки, а мільйони краде –
Убий підораса.

За те що Вкраїну продав ворогам
І заповіти Тараса,
Привів табачню і московських попів –
Убий підораса.

Табачніки правлять свій відьомський бал,
Зійшла, мов зоря, їхня раса.
Ми знову раби й малороси-хохли –
Убий підораса.

Тебе не забуде Вкраїна коли,
Шахтарю з Донбасу,
Ти візьмеш у руки сталеве кайло
І вб’єш підораса.

Нема в нас святішої більше мети
Чи іншого спасу!
У бога прощення піди попроси
І вбий підораса.

Коли на тарілочці нас подадуть
Кремлю, що вже плямкає ласо,
То буде запізно, повстань і убий!
Убий підораса!

© Юрій Винничук
moses
вірш ї Морква на городі,
У саду бджола.
Жаба на болоті
Крила розвела.

Хоче полетіти,
Тихо каже “Ква!”
Але в небо взмити
Не дае Москва.

Знають, знають хитрі
Кляті москалі
Те, що у повітрі
Жаби – королі.

Що розкинув крила,
Мов зелений птах
Цілий день парила б
Жаба в небесах.

Що могла б дістати
Навіть до зірок,
Що створив літати
Жаб зелених бог.

Але щось тримає,
Тягне до трави.
Жаба точно знає –
То рука москви.

В ней залізні пальці,
Як кільцем взяли.
І трима за яйця
Жабу москалі...

Кажуть, що не треба.
Кажуть: “Ти лайно”.
Але смотрить в небо
Жаба все одно.

Ш хоча минають
Ці тяжки часи,
Досі заважають
Жабі руські пси.

Годі, кляте стерво,
Золота Москва
Жаба ще не вмерла,
Жаба ще жива.

Жаба ще порине
В синю далечінь,
Бо немає нині
Краще жаб створінь.

кажуть що Андрій Горобчук
moses
політика вірш Любіть Україну, як Костя Затулін,
Як Юра Лужков чи Кирило Фролов,
Вони не зважають на лайку чи дулю —
Сильніша у них до Вкраїни любов.

Ти їх відганяєш — вони знову поруч,
Ти їм копняка — аж вони знову тут,
Чи то навесні, чи в осіннюю пору,
Удень і вночі топчуть Землю Святу.

Любіть Україну, як Костя Затулін,
Дражніть СБУ та долайте суди.
Але не дивуйтесь, почувши: А ...лі,
Ти знову, москалю, приперся сюди?

(Нажаль, автора не знаю. Взяв тут aratta-ukraine.com)