← All posts tagged життєве

moses
ї життєве Син (6 років) ходить на плавання. Зазвичай батькам не можна заходити в басейн, але вчора було відкрите заняття. Я, навіть, з роботи на годину відпросився, щоб побачити як моє малятко плаває. В басейні 5-6 доріжок, одночасно займаються діти різного віку, галас стоїть неймовірний. Ми з дружиною зайшли на трибуну — Ігор одразу нас помітив, почав радіти та махати руками. Тоді ми побачили що він без окулярів для пірнання. Спитати де вони — не варіант, бо хоч відстань і невелика, але через гамір тебе не почують. Тож ми почали показувати окуляри руками, підносячи пальці, складені буквою «о», до очей. Він почав радіти іще більше, роблячи у відповідь ті самі жести.
moses
ї життєве Вартість меблів, які сьогодні змонтували у дитячий кімнаті, перевищує мою зарплатню за місяць. Проте я не купив стару гітару, як збирався, яка коштує, мабуть, якихось 200 гривень. А відпустка закінчується.
moses
ї життєве Блін, от лажа! Купив булку, називається «Кремова». Думаю, куди ж вони крем запхали? І лише коли з’їв до половини, до мене нарешті дійшло: просто вона має форму кремової горки. А так — звичайна здоба.
moses
ї життєве У нас на кафедрі у двох викладачив були прізвища Шмат і Сало. Олдфаги розповідали, що раніше ще й Шам працював. Мемонічний ряд вибудовується.
moses
ї життєве Цю історію мені розповіла моя мама. Одного разу, вони з моїм батьком приїхали в село до маминих батьків. Біля хати там була складена плита, яку палили дровами, на якій влітку готували їжу. Мама надвечір зварила борщ. Дід попередив, щоб на ніч вона забрала його в хату, бо вночі по городам лазять чужі собаки. Мама забула. Наступного дня вона знайшла казанок пустим, аж вилизаним зсередини. Налякалася, але швидко приготувала щось на сніданок. Дід мовчки їв і нічим не виказував, що знає про нічну подію. І лише тоді, коли мама вже почала думати, що ніхто нічого не помітив, він, ніби між іншим, сказав:
— Оце якійсь собака десь зараз воду п’є!..
moses
ї життєве спогади На своїй першій роботі я був оператором лінії з виробництва харчової продукції на елеваторі масло-екстракційного заводу. На навчання я поступив до діючого оператора, Ігоря Олександровича. Раніше, при Союзі, той працював в авіації інженером-ремонтником, а тепер от, на звичайному елеваторі звичайним оператором. Але інтелигент-технар завжди залишається інтелигентом-технарем, тож з ним було дуже цікаво.
На нашому заводі була жорстка дисципліна. Наприклад, людей звільняли за жменю насіння, знайдену на прохідній в кишені, або, при спробі підійти до абрикоси, що росла біля забору, можна було наразитись на крики охоронця з вишки.
Щороку у серпні завод зупинявся на плановий профілактичний ремонт. Сам ремонт здійснювався, здебільшого, силами самих працівників. Наприклад, сталеві труби, по яким тече насіння, за рік в багатьох місцях перетираються. Такі труби ми знімали, чистили, підібрали латки з обрізків металу, або з тих же обрізків їх виготовляли, відносили це все до зварювальника, допомогали йому при зварюванні, потім відновлену трубу ставили на місце. Робота нудна та, іноді, важка. Тож, ми розбавляли її де-якими розвагами: наприклад, ходили в ремонтний цех, щоб попити газованої води з автомату, або ще десь тинялися. Ось тоді Ігор Олександрович навчив мене прийому, який я вже довгі роки успішно застосовую, хоч місце роботи давно змінилося. Прийом полягає в тому, що коли куди йдеш — завжди треба носити з собою «аргумент». Аргументом міг бути інструмент який, ніби-то, треба нагострити, шматок сталі з якої, ніби-то, потрібно було виготовити латку і т.п. Ігор Олександрович казав приблизно наступне: «Ось якщо зустрінеш начальство, то поставиш його в незручне становище. Його ж робота — примусити тебе працювати, а ти йдеш без діла. А от якщо в руках твоїх буде «аргумент» — то інша справа. Він сам за себе говорить».
Після зміни роботи змінились і мої «аргументи», але вони завжди є. Можливо, частково і завдяки ним у моїх стосунках із начальством зазвичай панує абсолютна гармонія.
moses
життєве Хочете навчитись гнучкості? зважувати усі за та проти, швидко приймати непрості рішення, щоразу робити важкий вибір? Купіть собі мп3-плеєр з 2 Гіб пам’яті.
moses
життєве Щойно мій колега іншому колезі кактус підпалив. Мабуть подумав, що той не займеться, а той спалахнув одразу. П’ятниця...
moses
життєве оптимізм Фраза дня від співробітника, якого змусили поставити машину на платну стоянку через приїзд президента: «президент уедет, может хоть разметка на дорогах останется...».
moses
життєве вчора син (майже 3 роки) знов «сходив» в труси. Ну я проводжу виховну роботу:
— Куди какать треба?
— На гойсік.
— Ну а чому ж ти у труси накакав?
пауза
— Погана звичка.
moses
життєве «Ти підіймаєш голову і ловиш такий погляд, якому одразу ж підкояєшся і без жодного слова встаєш та поступаэшся місцем. Ні, це була не 70-річна бабуся, не якийсь інвалід. Не вагітна жінка. Такий собі колишній (мабуть) ГБіст років під 60... Але ти нічого не кажеш. Бо й так знаєш все наперед і не хочеш переполоху. Не хочеш чути усих цих "маладой чалавєк", "я для вас камунізм строїл" і т.д...»
«Отакий ти, представник сучасної молоді. "Невихований", з ненавистю до старшого покоління, яке вибрало тобі в мери Черновецького (завдяки якому ти маєш змогу щодня кататися на катку, а сьогодні вранці, коли температура стала плюсовою, навіть поплавати прямо на вулиці, посеред міста...), а завтра вибере тобі Януковича...»
© Міха mixa-blog.org.ua