• ї життєве спогади На своїй першій роботі я був оператором лінії з виробництва харчової продукції на елеваторі масло-екстракційного заводу. На навчання я поступив до діючого оператора, Ігоря Олександровича. Раніше, при Союзі, той працював в авіації інженером-ремонтником, а тепер от, на звичайному елеваторі звичайним оператором. Але інтелигент-технар завжди залишається інтелигентом-технарем, тож з ним було дуже цікаво.
    На нашому заводі була жорстка дисципліна. Наприклад, людей звільняли за жменю насіння, знайдену на прохідній в кишені, або, при спробі підійти до абрикоси, що росла біля забору, можна було наразитись на крики охоронця з вишки.
    Щороку у серпні завод зупинявся на плановий профілактичний ремонт. Сам ремонт здійснювався, здебільшого, силами самих працівників. Наприклад, сталеві труби, по яким тече насіння, за рік в багатьох місцях перетираються. Такі труби ми знімали, чистили, підібрали латки з обрізків металу, або з тих же обрізків їх виготовляли, відносили це все до зварювальника, допомогали йому при зварюванні, потім відновлену трубу ставили на місце. Робота нудна та, іноді, важка. Тож, ми розбавляли її де-якими розвагами: наприклад, ходили в ремонтний цех, щоб попити газованої води з автомату, або ще десь тинялися. Ось тоді Ігор Олександрович навчив мене прийому, який я вже довгі роки успішно застосовую, хоч місце роботи давно змінилося. Прийом полягає в тому, що коли куди йдеш — завжди треба носити з собою «аргумент». Аргументом міг бути інструмент який, ніби-то, треба нагострити, шматок сталі з якої, ніби-то, потрібно було виготовити латку і т.п. Ігор Олександрович казав приблизно наступне: «Ось якщо зустрінеш начальство, то поставиш його в незручне становище. Його ж робота — примусити тебе працювати, а ти йдеш без діла. А от якщо в руках твоїх буде «аргумент» — то інша справа. Він сам за себе говорить».
    Після зміни роботи змінились і мої «аргументи», але вони завжди є. Можливо, частково і завдяки ним у моїх стосунках із начальством зазвичай панує абсолютна гармонія.
    ♡ recommended by @Actor, @ddos

Replies (10)

  • @moses, А чувак знав, шо говорив — в союзі на імітації праці всьо побудовано було, увесь трудовий процес. Якщо б втрапив на нормального, несовкового шефа, могло б і не проканати.
  • @Actor, тут не в тім справа, що хтось когось дурив. Робота виконувалась і про неї ми усе одно звітували. Але більшість керівників просто фізично не можуть сприйняти хвилинну незайнятість підлеглого. На їхню думку, це свідчить про недостатню завантаженість працею. От треба мені піти на четвертий поверх, домовитись за футбол — так чи інакше це зроблю, але якщо по дорозі трапиться шеф, а я без аргумента — він може якось криво подивитися, може зайве питання задати, може потім дорікнути, коли з планом не встигаю. А якщо аргумент є — зайвих питань не виникає.
  • @moses, Аа, бо я шось всю мудрість одразу не прохавав
  • @moses, хыыы годно, я в восторге..
  • @moses, Сколько текста на нерусском >_< Тут про что-то типа правил поведения в офисе, когда всегда надо ходить с какими-нибудь бумажками, чтобы не подумали, что ты ничего не делаешь?
  • @AFAIK, С бумажками или струментами, приблизительно так
  • @AFAIK, в каком-то смысле. помню, @alv когда-то на юниксфоруме написал историю про то, как они с геологами куда-то там приплыли, как их там встретили, каким провиантом их государство оснащало, в чем был дефицит, как они потом с дороги спирт пили и чем-то (икрой, кажется) закусывали. Мне было очень интересно читать, поскольку я как бы смог прикоснуться к той эпохе, в которой не жил, как бы увидел тех отважных геологов своими глазами. А потом кто-то задал вопрос, наподобие «это о том, как вы хряпнули спирта?»... и ответить нечего, потому что оно как бы «да», но вроде и не совсем.
  • @moses, Ню-ню. С советского на русский не перевести.
  • @moses, Я всё понимаю, просто для меня украинский в сто раз хуже английского, для меня было чудом хотя бы понять идею :)
  • @AFAIK, правильно понял, да :)