joy книги
Знайшов на одному з треккерів "БЖД" Ушкалова. Любителі Вкраїнського молодого абсурду можуть лишати е-мейли для отримання. Цитата ось: ...мій розпач стає ще глибшим. Я добираюся до клозету, чую, як у ванній шумить
вода... Схоже, там хтось приймає душ, але мені, якщо чесно, пофіг, хай навіть у
нашому душі зараз сам папа римський... мені нема чого йому сказати, окрім як...
вельмишановний папо, я радий, що ви люб'язно зволили завітати до нашого
душу, але відійдіть, ради бога, якщо не хочете, щоб я обригав вас креветками...
До клозету я заповзаю на чотирьох і починаю блювати. Блюю відчайдушно,
блюю й чую, як позаду мене ввесь час щось шкребеться. У якусь мить це
шкряботіння сповнює всю мою голову й мені здається, що там, у моєму черепі,
оселилась колонія обкурених кротів, яким саме зараз конче треба вилізти назовні
й побачити, як я стругаю креветками, хоч як вони можуть це побачити, вони ж
сліпі... Від цієї думки мене трохи попускає. "Не все так погано, якщо я
усвідомлюю причинно-наслідкові зв'язки, якщо я розумію, що, за всіма
правилами діалектики, кроти не можуть бачити, як я блюю креветками, то... але,
бляха, чому це шкряботіння не вщуха?.." І раптом я починаю доганяти, що на-
шому Мяудзедуну приспічило "по великому" й він ніяк не може дорватися до
свого дурного лотка, що має бути десь біля товчка. Несподівано я помічаю, що
одна з моїх рук зараз саме в ньому. Шкряботіння не вщухає.
— Зайнято, — кажу я, випльовуючи з-під язика креветку.