• radio life media position Буде нудно, не лякайтесь.
    Чув давненько у котромусь із подкастів Стрєльнікова, що якийсь час наприкінці 80-х у Совітській Москві в децеметровім діяпазоні транслювався "вражєскій" CNN International. І хоч сиґнал був заслабким, аби кожен ящик міг його прийняти, частота теж була досить забичена й узагалі, про це не дуже й розповсюджувались, але ті, скажімо, хто працював у держтелерадіо про трансляцію знали. Лише можу уявити, як було прикольно й цікаво дивитись "человєчеське" TV в той час, але, зрештою, я не про це, а про "дороге серцю" — радіо!Саме воно навчило мене бути невиліковним оптимістом. І нє, жуйк, не контентом передач, що їх слухав — а своєю формоюй своїм способом існування!
    Саме слухаючи радіоетер коротких чи середніх хвиль на практиці починав розуміти одну важливу банальність: якщо дуже захотіти, неможливе стане можливим! Якщо правильно поставити антену, повернути приймач, дочекатись "правильної" погоди, ти налаштуєшся на неймовірне! На те, на що майже не налаштовуються!
    Якщо влітку під час сонячної активности нижні шари йоносфери особливим чином себе поводили (фізики пояснять, про що я), я чув британські чи Йорданські FM-ки, наприклад... Словом, багато можна хвалитись радіовдачами, та це мало для кого важливо... Важливо, що я зрозумів — хоч найменший шанс, дрібнесенька надія у повній безвиході, а таки завжди є! Просто треба ручку покрутить і шанс упіймаєш за навіть не хвіст, а коротесеньку хвильку!
    P.S. Ігор Померанцев, поет і радіоромантик зі "Свободи", говорив, що абсолютно неможливо передати у звуці вмирання! Багато-чого можна, а вмирання чим ти озвучиш? Це теж чогось мене тішить — несумісність смерти й радіо також каже, що мій оптимізм існуватиме стільки ж, як і короткі хвилі.

Replies (1)

  • @Actor, заценил благодаря гугль-переводчику ) ЗдОрово, понравилось ) С удивлением узнал, что жуйк=жвачка )